пружний — [пру/жнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і і [пружни/й] м. (на) но/му/ н і/м, мн. н і/ … Орфоепічний словник української мови
пружний — 1) (який після стискання, згинання, натягання швидко відновлює попередню форму; про рухи, ходу), пругкий, еластичний, пружинистий, пружистий, пружкий 2) див. тугий 1) … Словник синонімів української мови
пружний — прикметник … Орфографічний словник української мови
запас пласта пружний — упругий запас пласта reservoir elastia reserve *Federschichtenvorrat – об’єм рiдини (нафти, води), який можна видобути з пласта за рахунок сил пружностi … Гірничий енциклопедичний словник
баунс — у, ч. Характер виконання свінгу, коли пружний ритмічний рух у помірному темпі поєднується з акцентами на усіх долях такту … Український тлумачний словник
еластичний — а, е. 1) Здатний легко гнутися, розтягуватися і повертатися до попередньої форми; гнучкий, пружний. 2) перен. Позбавлений різкості; плавний. 3) перен., книжн. Який легко змінюється і пристосовується до певних умов, обставин … Український тлумачний словник
оленячий — а, е. Прикм. до олень. Оленяча упряжка. || Пошитий зі шкури оленя. || Легкий, пружний, як у оленя (про ходу, крок). •• Оле/нячий мох білувато сірий лишайник, який є основним кормом північних оленів у зимовий період; ягель … Український тлумачний словник
пругкий — а/, е/. Те саме, що пружний 1), 3 5) … Український тлумачний словник
пружинистий — а, е. 1) Який має здатність пружинити; пругкий, як пружина. 2) Позбавлений різкості, але сильний (про рухи); пружний. 3) перен. Тугий, міцний (про тіло, м язи). || З тугим, гнучким тілом … Український тлумачний словник
пружинуватий — а, е, діал. Пружний … Український тлумачний словник